Розробки планів-конспектів із уроків історії.

Розробки планів-конспектів із уроків історії.

Перелік:

1             .Київська Русь за часів князя Володимира Великого

2.           (Всесвітня історія. Історія України 6 клас)

Тема: Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Антична грецька цивілізація класичної доби»

3.             Практичне заняття. Територіальне розташування та історичне походження рідного міста (села)

4.               10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Утворення Директорії. Антигетьманське повстання відновлення

УНР.

5.                10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Тема. Узагальнення знань за темою «Українська державність в                1917–1921рр.»

Урок №

Київська Русь за часів князя Володимира Великого

МЕТА. Проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі. Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам. Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.                            ТИП УРОКУ: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.

ОБЛАДНАННЯ: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет князя Володимира. 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ. Після цього уроку учні: 

-        вмітимуть визначати роль історичної особи в історії;

-        вдосконалять навички роботи з історичною картою;

-        навчаться працювати з різними історичними джерелами;

-        вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;

-        зможуть визначати відмінні риси християнства та язичництва; 

-        набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;

-        зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.

ПЛАН УРОКУ.

І. Активізація пізнавальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

-        Початок правління Володимира. Характеристика.

-        Реформи князя, їхнє значення.

-        Причини прийняття християнства. Історичне значення.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.

-        Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився в V ст.?

-        Коли виникла Київська Русь, за якого князя?

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, і він теж  мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ “охрестив” Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим,    історики – Великим.

Проблемне питання: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

Володимира називали Великим.

 - Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобна боротьба?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.Володимир зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.

Завдання: за моїм словесним описом позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського “Як пав Херсонес”.

Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Учитель. Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це ні що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часи його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави. Тризуб карбувався тоді й на руських монетах – “златниках” та “срібниках”, започаткованих теж Володимиром.

Аналіз документу. Учитель пропонує проаналізувати фрагмент літопису. Про що можна дізнатися з документу?

Учень. “…Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: “Не добре, що мало городів коло Києва”. І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од в’ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав…”

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

-        Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.

-        Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами.

-        Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Учитель.  І, нарешті, у 988 році Володимир запровадив християнство на Русі.

Завдання: дослідіть таблицю “Відмінності християнської релігії від язичницької віри” й визначте шляхом методу “Прес”: яку роль відіграло хрещення Русі – позитивну чи негативну?

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі

-        Сприяло зміцненню держави.

-        Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

-        Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Учитель. Отже, спробуємо вирішити наше проблемне завдання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?

Учні висловлюють свої думки.

ІІІ. Закріплення вивченого проходить у формі гри “Міцний ланцюжок”: учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.

Князь Володимир:

1.      Закінчив…………….(об’єднання слов’янських племен).

2.      Підкорив……………(вятичів, радимичів).

3.      Переміг……………..(печенігів).

4.      Побудував………….(міста-фортеці, Десятинну церкву).

5.      Заснував……………(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав).

6.      Упорядкував……….(управління державою).

7.      Прийняв……………(християнство).

8.      Укріпив…………….(давньоруську державу).

9.      Розвивав……………(культуру, освіту, торгівлю).

10.    Чеканив……………(злотники, срібники).

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання. Скласти план розповіді “Як хрестили Русь”.

УРОК №

(Всесвітня історія. Історія України 6 клас)

Тема: Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Антична грецька цивілізація класичної доби»

Мета: - систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з даної теми,  складати розповідь, висловлювати власну думку, застосовувати набуті знання; - актуалізувати в пам’яті учнів найважливіші явища і процеси;                                            -    виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів

Обладнання:  картки з тестовим завданням. 

ХІД УРОКУ

І.    Організаційна частина уроку

Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи.

ІІ.  Виконання завдань

Відповіді:

1)А  2)Г  3)Г  4)А  5)В  6)А  7)Б  8)Г  9)В 10)Б 11)Г 12)Б

13) 1. Перикл; 2. Оратор; 3. Македонія; 4. Філіпп ІІ 5. Демосфен

ІІІ.  Домашнє завдання

Тест  (Всесвітня історія. Історія України 6 клас)

Тема «Антична грецька цивілізація класичної доби»

Дата ______________    Клас_____   Прізвище, ім’я  ____________________

І рівень (0,5 бали)

1.  Хто був перським царем під час першого та другого походу персів

на Грецію?

А) Дарій І    Б) Ксеркс    В) Леонід  Г) Сократ

2. Марафонська дистанція довжиною:

А) 45 км 120 м        Б) 55 км 5м   

В) 60 км 55 м          Г) 42 км 195м  

3. Який цар очолив 300 спартанців у битві при Фермопілах?

А) Дарій      Б) Демосфен    В) Перикл        Г) Леонід

4. Важкоозброєний  грецький  воїн?

А) Гопліт       Б)  Карпатос    В) Легіонер    Г) Марафонець

5. Біля якого острова греки знищили перський флот?

А) Крит          Б) Тасос    

В)  Саламін    Г) Фарос 

6. Відомий давньогрецький математик?

А) Піфагор                  Б) Сократ     

В)  Геродот                 Г) Гіппократ

7. Що таке фаланга?

А)  Бойовий корабель         Б) Бойовий стрій піхоти

В)  Бойовий кіннотник       Г) Піший воїн

8.  Як часто відбувались Олімпійські ігри?

А) Один раз у рік               Б) Один раз на два роки 

В) Один раз на три роки   Г) Один раз на чотири роки

9. Відомий грецький вчений і лікар?

А) Сократ       Б) Солон      В) Гіппократ       Г) Геродот

10. Час його правління називаю «золотою добою» Афінської

держави.

А) Солон     Б) Перикл    В) Дарій      Г) Демосфен

11. Між ким відбувалась так звана Пелопоннеська війна?

А) Афінами та Персією               Б) Персією та Македонією

В) Грецією та Македонією          Г) Афінами та Спартою

12. Чоловічий одяг у Стародавній Греції?

А) Агора            Б) Хітон     В) Ареопаг           Г) Арго

ІІ рівень (1 бал)

13. Дай відповідь на запитання

1) Кого обирали стратегом 15 разів? __________________________________

2) Як називають людину, що чудово вимовляє промови? __________________

3) Країна, розташована на півночі Греції. _______________________________

4) Під час правління якого царя Македонія починає швидко розвиватися? _____________________________

5) Хто активно виступав проти Македонії? _____________________________

14. Порівняйте житло, побут і дозвілля афінян та спартанців?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Закресліть зайві слова.

На півночі, півдні Греції виникла марсіянська, македонська держава, яку в 359 році до н. е. очолив Фелікс ІІ, Філіпп ІІ. Греки зібрали армію та вирушили проти нової держави. Битва відбулася біля міста Афіни, Херонея та закінчилася перемогою, поразкою греків. У цій битві особливо відзначився Александр, Олег.

ІІІ рівень (1,5 бали)

16. Дайте відповіді на запитання про Олімпійські ігри.

1) На честь кого проводилися ці спортивні змагання?

2) Хто започаткував Олімпійські ігри (за легендою)?

3) Які види спорту були на Олімпійських іграх?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

17. Дайте визначення термінів:

Риторика - ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стратег- ________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка____________

Урок №

Практичне заняття. Територіальне розташування та історичне походження рідного міста (села)

Мета: на основі раніше отриманих знань і опорних умінь  учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь.

Обладнання: підручник та картки із завданням.

Хід практичної роботи

 Учень ________________________ Дата ______________________               Практичне заняття. Територіальне розташування та історичне походження рідного міста (села)

Дай відповіді на питання:

1. Що таке історична карта?

2. Які історико-етнографічні регіони існують на території сучасної України?

Хід заняття

I. Виконайте завдання за картою історико-географічних регіонів України.

1. Запишіть історико-етнографічні регіони, що належать до Західної України.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Запишіть історико-етнографічні регіони Наддніпрянської України.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Запишіть назву регіону, у якому ви живете. __________________________________________________________________

4. Які історико-етнографічні регіони розташовані в степовій частині України?

___________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Упізнайте за описами історико-етнографічні регіони України й покажіть їх на карті.

1) Походження його назви деякі історики виводять від назви слов’янського племені галичів, інші — від невеликого чорного птаха галки. __________________________________________________________________

2) Спочатку це слово означало «буковий ліс», а з кінця XV ст. так називали вкрите буковими лісами правобережжя річки Прут. __________________________________________________________________

3) Назва земель, розташованих у пониззі Дніпра, за його порогами __________________________________________________________________

4) Походження цієї назви пов’язують із давньослов’янським топонімом, що означає «горбиста місцевість». Спочатку, на думку прихильників такого тлумачення, цю назву мало місто, яке розташовувалося на горбах. __________________________________________________________________

5) Землі, розташовані за Карпатськими горами. __________________________________________________________________

6) Землі, розташовані вздовж лівого берега Дніпра. __________________________________________________________________

7) Землі, розташовані вздовж правого берега Дніпра. __________________________________________________________________

8) Ця назва походить від слов’янського слова діл — пониззя, рівнина між горами, адже поруч починається Прикарпаття. __________________________________________________________________

9) У давнину цей півострів так називали за народом таврів, які заселяли його гірську частину. __________________________________________________________________

10) Назва походить від переселенців, які називали свої поселення «слободами». ______________________________________________________

II. Виконайте завдання за картою адміністративно-територіального поділу України.

1. На скільки областей поділяється Україна? __________________________________________________________________

2. Які держави є сусідами України? __________________________________________________________________

3. Які області України є прикордонними? __________________________________________________________________

4. Які області виходять до узбережжя морів? __________________________________________________________________

5. Назви яких областей не збігаються з назвами обласних центрів? __________________________________________________________________

6. Назвіть області, у яких вам довелося побувати. __________________________________________________________________

                                                

Мельник Вадим Володимирович,

вчитель історії Карачіївецького НВК

10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема: Утворення Директорії. Антигетьманське повстання відновлення

УНР.

Мета: охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівняти її з політикою попередніх урядів; визначити причини військових поразок сил УНР та наростання нестабільності у внутрішньополітичному становищі України; розвивати в учнів уміння встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору.

Основні поняття: «Директорія», «Трудовий конгрес», «отаманщина».

Обладнання: документи, ілюстрації, схеми, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;

• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами

періоду визвольних змагань;

б) порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії;

в) характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії;

г) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої

населення;

д) порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки

визвольних змагань та їх наслідків.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

Охарактеризуйте внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуацію в Україні на

момент створення Директорії.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

         Після розгрому під Мотовилівкою (18 листопада 1918 року) найбільш боєздатних сил гетьмана армія УНР контролювала майже всю територію України. Проте вже через півтора місяця вона змушена була під ударами збройних формувань радянської Росії залишити українську столицю. Із цього моменту для Директорії розпочинався період політичної нестабільності, жорстокої боротьби за владу, безуспішних пошуків надійної зовнішньої та  внутрішньої підтримки, нескінченних переїздів (Вінниця— Проскурів —Рівне — Станіслав — Кам’янець-Подільський), періодичних реорганізацій уряду (урядовий кабінет змінював свій склад шість разів, його очолювали по черзі В. Чехівський, С. Остапенко, Б. Мартос, І. Мазепа, В. Пилипенко) та кардинальних змін офіційної політичної лінії. Протягом свого існування Директорія поступово еволюціонізувала в диктатуру військових на чолі з С. Петлюрою.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Політичний курс Директорії

Учитель.

         Політичний курс нового режиму не відзначався послідовністю. На початковому етапі існування Директорії у визначенні основних напрямків її діяльності відіграв В. Винниченко.

         Симон Петлюра один із найкращих і найавторитетніших членів Директорії, у цей час повністю поринув у роботу в армії і не мав відчутного впливу на курс УНР . Тому, зайнявши Києв, Директорія оприлюднила ряд відозв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх признчених при гетьмані чиновників. Частину з них притягнули до судової відповідальності. За розпорядженням нової влади

проводились обшуки в заможних маєтках. Було оголошено про намір ліквідувати нетрудові господарства на селі, монастирське, церковне землеволодіння. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам  селян, робітників та трудової інтеліґенції. 26 грудня 1918 р. була проголошена

Декларація з програмою Директорії. Основні положення Декларації Директорії УНР

• Скасування Гетьманщини. Відновлення УНР .

• Директорія — тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового

народу України.

• Влада в УНР належить трудовому народу, а експлуататорські класи позбавляються права голосу.

• Скасування великих землеволодінь. Передача землі селянам без викупу.

• Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних свобод.

• Налагодження міжнародних відносин на засадах нейтралітету та мирного

співіснування з усіма країнами

Завдання

Чи згодні ви із твердженням, що Директорія планувала установити в Україні національний варіант радянської влади? Свою думку аргументуйте.

 Учитель.

         Політичний курс Директорії виявився непослідовним. Через свої непродумані рішення Директорія залишалася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців, чиновників державного апарату — тих, без кого нормальне існування держави неможливе. Здійснюючи революційну перебудову всіх структур гетьманської держави, діячі Директорії

 Непослідовність курсу Директорії виявилася перш за все в розробці аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у поміщиків без викупу і цим відповідаючи на тодішні запити селянства, Директорія прагнула заспокоїти іпоміщиків, пообіцявши їм компенсації витрат на різноманітні вдосконалення, раніше проведені в маєтках. За землевласниками залишались будинки, де вони до цього жили, породиста худоба, виноградники та інше. Було також оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів, що належали промисловцям і політикам цукрозаводникам.

Конфіскації також не підлягали землі іноземних підданих. У руках заможних селян залишалися ділянки площею до 15 дес. землі. Поміщики і буржуазія в Україні були незадоволені політикою Директорії, яка відкрито ігнорувала їхні інтереси.

         Директорія домоглася розширення міжнародних зв’язків УНР . Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних відносин з державами, від яких залежала доля УНР : радянською Росією, державами Антанти, Польщею.

Завдання

 У чому, на вашу думку, полягала недосконалість аграрної політики Директорії?

 Учитель.

         Наприкінці листопада 1918 р. на Україну розгортає наступ більшовицька армія. 31 грудня 1918 р. у радіограмі на адресу РН К РСФРР Директорія  запропонувала переговори про мир. Раднарком не визнавав Директорію представницьким органом українського народу, проте на переговори погодився. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на

об’єднання з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР. Наступ більшовиків на Україну продовжується.

 Учитель.

         Тим часом внутрішньополітичне становище Директорії ще більше ускладнилося. Країною прокотилася хвиля арештів. Закриваються утворені за гетьмана установи (існував навіть проект закриття Академії Наук «як витвору гетьманату»), забороняється вживання російської мови, позбавлено політичних прав усієї інтеліґенції. Внаслідок цього Директорія залишилася без підтримки селян і національних меншин та допомоги кваліфікованих кадрів.

         На цю роль тоді претендували три форми суспільної організації:

парламентська республіка, республіка Рад та військова диктатура. За час свого існування Директорія певною мірою апробувала кожну з цих моделей, але обрала військову диктатуру.

Грудневий 1918 р. Трудовий конгрес був покликаний виконати роль Установчих зборів і визначити форму державної влади в Україні. Враховуючи ускладнення воєнно-політичної ситуації, він тимчасово передав усю повноту влади Директорії, яка надалі під тиском обставин перетворилася на особисту

диктатуру С. Петлюри.

    Дезорганізовувало діяльність Директорії також особисте протистояннятлідерів, відсутність спільної думки щодо першочергових завдань та політичної орієнтації. Так, якщо В. Винниченко та його прибічники обстоювали «радянську платформу», виступали за союз з більшовицькою Росією проти Антанти та пріоритетне вирішення соціальних проблем, то С. Петлюра зі своїми соратниками схилявся до зближення з Антантою, а першочерговим завданням вважав зміцнення незалежності держави через посилення армії та її адміністративних органів. До того ж на ситуацію в Україні у цей час суттєво впливав розквіт отаманщини.

         Уже в січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор’єв і Зелений оголосили про свій перехід на радянські позиції і розпочали партизанську боротьбу проти Директорії. У їхніх загонах налічувалося майже 50 тис. бійців. Катеринославська губернія була своєрідним епіцентром діяльності збройних формувань Махна, який не визнавав уряду Директорії.

         Таким чином, характерними ознаками цього періоду були прогресуючий параліч влади, наростаючий безлад, єврейські погроми, зростання масштабів отаманщини, яка, охоплюючи дедалі більші території, перетворилася на  потужний дестабілізуючий чинник, що ослаблював Директорію зсередини. Але найважливішою причиною нової поразки національно-демократичних сил була неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів як у центрів, так і на місцях. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави. Вкотре негативний вплив на розвиток подій в Україні справили вкрай несприятливі зовнішньополітичні обставини.

V. Узагальнення та систематизація знань

 Причини поразки Директорії

• Суперечлива внутрішня політика, у тому числі нерозв’язне аграрне питання.

• Позбавлення політичних прав значної частини українських громадян.

• Розквіт отаманства, наростаюча анархія в суспільстві.

• Особисте протистояння лідерів — В. Винниченка та С. Петлюри.

• Заборона вживання російської мови.

• Неспроможність стати на перешкоді єврейським погромам.

• Нерозбірливе закриття національних установ, створених за часів гетьмана.

• Незадовільна підготовка та організація армії.

• Складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною

битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти, поляків)

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет С. Петлюри.

3. Одному учневі підготувати повідомлення «День соборності України»

                                         

Мельник Вадим Володимирович,

вчитель історії Карачіївецького НВК

10 КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Тема. Узагальнення знань за темою «Українська державність в                1917–1921рр.»

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з даної теми; повторити основні події Української революції; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами та поняттями.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Виконання завдань

Завдання І. Вибрати одну правильну відповідь

1. Укажіть назву населеного пункту, поблизу якого сталася подія, описана в даному документі: «Вона (молодь) йшла в бій з піснею: «Ще не вмерла»… І не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним поривом Української держави. …Вина була хіба в тому, що та молодь, як і цілий народ, що її видав, не були підготовлені до взятого на себе завдання».

А. Броди;

Б. Базар;

В. Крути;

Г. Київ.

2. Укажіть назву держави, на чолі якої стояв політичний діяч, зображений на

ілюстрації.

А. Українська Республіка;

Б. Українська держава;

В. Держава Україна;

Г. Радянська Україна.

3. Якого положення у Берестейському мирному договорі не було?

А. Україна проголошувалася Українською Радянською Республікою.

Б. Війна між Україною і державами Четвертного союзу припинялася.

В. Німеччина й Австро-Угорщина ставали союзниками УНР .

Г. УНР зобов’язувалася поставляти Німеччині сільськогосподарську

продукцію.

4. У якому уряді посаду міністра закордонних справ обіймав відомий український історик Д. Дорошенко?

А. Рада Міністрів П. Скоропадського;

Б. Директорія;

В. Тимчасовий Державний Секретаріат ЗУНР ;

Г. Рада Народних Комісарів.

5. Хто провадив наступну внутрішню і зовнішню політику?

• Звільнення всіх призначених раніше чиновників;

• встановлення національного варіанта радянської влади в Україні;

• передача законодавчої влади Трудовому Конгресу;

• вилучення землі у поміщиків;

• оголошення війни радянській Росії.

А. Петро Скоропадський.

Б. Директорія.

В. Більшовики.

Г. Польська адміністрація.

6. Який політичний термін відповідає політиці більшовиків в Україні, що мала нижченаведені напрямки?

• Націоналізація всіх підприємств;

• заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу.

• встановлення державного контролю над виробництвом;

• запровадження продрозкладки;

• запровадження загальної трудової повинності.

А. Експропріація.

Б. Індустріалізація.

В. Колективізація.

Г. «Воєнний комунізм».

Відповідь: 1- В; 2- Б; 3 -А; 4- А; 5- Б; 6 - Г.

Завдання ІІ . Обрати правильні варіанти відповідей

1. Визначте заходи, проведені більшовиками в Україні у 1919 р. (5 правильних відповідей).

А. Проголошення нової назви України — Українська Соціалістична

Радянська Республіка.

Б. Формування більшовицького уряду — Ради Міністрів.

В. Проведення політики «воєнного комунізму».

Г. Розширення суверенітету України.

Д. Запровадження продовольчої диктатури.

Е. Конфіскація поміщицьких землеволодінь.

Є. «Червоний терор».

2. Визначте положення Варшавської угоди (5 правильних відповідей).

А. Польща визнавала УНР та Директорію.

Б. УНР запроваджує спільну з Польщею валюту;

В. Польські землевласники втрачають право власності на землю.

Г. Збройні сили С. Петлюри підпорядковуються польському командуванню.

Д. Ведення спільних дій проти Росії і радянської України.

Е . Польща отримала право на території Західної Галичини, Східної Волині,

Холмщини, Підляшшя.

Є. Утримання польських військ в Україні за власний рахунок.

3. Позначте положення ІІІ Універсалу Центральної Ради (5 правильних

відповідей).

А. Проголошення Української Народної Республіки.

Б. Поширення юрисдикції УНР на дев’ять українських губерній.

В. Закріплення права приватної власності на землю.

Г. Встановлення державного контролю над промисловістю і торгівлею.

Д. арантування демократичних свобод: слова, друку, совісті, спілок, страйків.

Е. Відновлення смертної кари.

Є. Встановлення 8-годинного робочого дня.

Відповідь: 1- А, В, Д, Е, Є; 2 - А, Б, Г, Д, Е; 3 - А, Б, Г, Д.

Завдання ІІІ . Встановити відповідність, утворивши логічні пари

1. Установіть відповідність між датами та подіями, описаними в документах.

1 Лютий 1918 р.

2 Березень 1918р.

3 Вересень 1918 р.

4 Січень 1919 р.

5 Серпень 1919 р.

А. «Віра в силу німців була великою, до більшовиків все ще ставилися як до чогось несправжнього, і обивательська маса раділа тому, що, по-перше, настане порядок, а, по-друге, створяться відносини старі, такі, до яких здавна звикли відносини хоч і  військової окупації, але не комуністичної диктатури»

 Б. «З огляду на сучасний брак харчових продуктів в Австро-Угорщині та Німеччині мир з Україною мусить бути підписаний якнайшвидше…»

В. «Вітаючи з великою радістю цей історичний крокзахідних братів наших, Директорія УкраїнськоїНародної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західноукраїнської Народної Республіки…»

Г. «Генерал Денікін та його правительство в основусвоєї політики ставили відновлення “єдиної неділимої Росії”. «…України не було і не буде» —таке гасло було у денікінського уряду»

Відповідь: 1 - Б; 2 - А; 4 - В; 5- Г.

2. Установіть відповідність між політичними силами і напрямками їх діяльності в аграрному питанні.

1. Центральна Рада

2. Денікінська адміністрація

3. Гетьманат П.Скоропадського

4. Директорія

5.Рада Народних Комісарів

А. «Декрет про землю» передбачав конфіскацію усіх поміщицьких, удільних, монастирських і церковних землеволодінь

Б. Вилучення землі у поміщиків та гарантування їм компенсаційних витрат

В. Збільшення кількості землевласників за рахунок наділення селян державними, удільними, а також викупленими у приватних власників землями

Г. Відновлення поміщицької власності на землю

Відповідь: 2- Г; 3- В; 4 - Б; 5 - А.

3. Установити відповідність між документом та його положенням:

1 І Універсал

2 ІІ Універсал

3 ІІІ Універсал

4 ІV Універсал

А. «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів»

Б. «Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все,  за тим, щоб не відривати України від Росії та щоб разом з усіма її народами змагати до піднесення й розвитку цілої Росії та до єдності її демократичних сил…»

В. «Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною суверенною Державою Українського Народу…»

Г. «Всі чутки та розмови про сепаратизм, про відокремлення України від Росії — це лише контрреволюційна пропаганда або просто несвідомість»

Д. «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям»

Відповідь: 1- Д; 2- Б; 3- А; 4 -В.

Завдання ІV. Встановити хронологічну або логічну послідовність

1.Складіть хронологічний ланцюжок «Проголошення незалежності УНР».

А. Бій під Крутами.

Б . Похід більшовиків на Київ.

В. Наступ більшовицьких військ на Півдні України.

Г. Виголошення Четвертого універсалу Центральної Ради.

2. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Перший зимовий похід військ УНР .

Б. Чортківська офензива.

В. Прийняття Конституції УСРР .

Г. Ризький мир із Польщею.

Відповідь: 1 В, Б, А, Г;            2 В, Б, А, Г

Позаурочні заняття